Дорофіївка (Тернопільський район)
село Дорофіївка | |
---|---|
Вигляд на Дорофіївку з міста Волочиськ | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Підволочиська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040350040092948 |
Облікова картка | Дорофіївка |
Основні дані | |
Засноване | 1571 |
Населення | 480 |
Територія | 1.125 км² |
Густота населення | 426.67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47805 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°33′32″ пн. ш. 26°12′22″ сх. д. / 49.55889° пн. ш. 26.20611° сх. д. |
Водойми | Збруч |
Відстань до районного центру |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Дорофі́ївка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. До 2015 центр сільради. До села приєднано хутори Гребля та Підлан.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Населення — 456 осіб (2003).
Поблизу Дорофіївки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1571 як містечко Дорофієвець, власність Костянтина Острозького. 1572 Є. Гойському надано привілей на проведення ярмарків і торгів у Дорофіївці 1613 належало князям Вишневеньким.
Діяло товариство «Просвіта».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 523 особи, з яких 226 чоловіків та 297 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 480 осіб[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
російська | 0,42 % |
інші | 0,20 % |
- церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (1938; кам'яна, ПЦУ),
- каплиця святого Станіслава Костки (1877; РКЦ, дерев'яна),
- «фігура» на честь скасування панщини (1890).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у Німецько-радянській війні (1985; скульптор Я. Мотика).
- Вернигора Вадим Васильович (1987—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2018,
- Андрій Жуковський (1889—1951) — адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права,
- Сатурнін Квятковський (1856—1902) — польський історик, член Історичного товариства у Львові,
- вчений-математик О. Іващук (нині працює в ТНЕУ).
- Засновник клубу ФК Дорофіївка , заслужений громадський діяч Флінта А.Я
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Петраш Б., Уніят В., Дембіцький Д. Дорофіївка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 110. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Doroflówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 123. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |